Шановні Панове!
В першому числі В.К. за 1973 р. був поміщений лист до Редакції підписаний ініціялами І. Л. В тому листі п. н."Українці в Польщі" п. І. Л. намагається заперечити мою опінію про діячів Українського Суспільно-Культурного Товариства в Польщі. Свого часу я у своїм листі до Редакції В. К. подав, що більшість діячів УСКТ походить зі сходу і під час війни багато з них служило в сов. армії в характері офіцерів і політруків. По своєму міркую, що УСКТ має доручене йому від старошого брата завдання уважати, щоб українська людність у Польщі не зійшла з лінії, яку їй накреслив головний опікун.
Пан І. Л., який недавно прибув з Польщі визнав за відповідне взяти в оборону УСКТ, зглядно діячів того товариства і повчити нас тут за океаном, що ми помиляємося, бо діячі УСКТ не походять зі сходу, а є примусово виселеними з польського пограниччя, в чому І. Л. докладно орієнтується, бо знає кількадесят тих діячів особисто. Отже п. І.Л. питає мене, звідки я маю такі докладні інформації про діячів УСКТ?
Заки дам відповідь на його питання, хотів би я його запитати, в чиїм інтересі робить п. І. Л. замішання серед української еміграції, стараючися представити УСКТ у прихильному світлі?
Мої інформації про діячів УСКТ походять з календаря "Нашого Слова" з Варшави, оскільки не помиляюся з 1970 року. В календарі поміщено життєписи кільканадцятьох найголовніших діячів УСКТ. Там подано місцевості їхнього народження, покінчені школи, службу в сов. війську, медалі і т. п., раджу проте п. І. Л. прочитати той календар і не робити бурі в склянці води. Видно, що п. І. Л. знав особисто тих найменших діячів УСКТ, які працюють десь у глибокій провінції у Польщі, і, які не мають багато до говорення у своїй організації. Ті, про котрих я говорю, це великі комуністичні риби, які втішаються довір'ям Москви і їх не зуміє п. І. Л. вибілити, хоч, як видно, йому на тому дуже залежить.
Другим джерелом інформації про УСКТ були мої особисті відвідини в головному управлінні УСКТ у Варшаві і в редакції "Нашого Слова" під час моїх чотирьох поїздок до Польщі. Маю у Польщі багато українців знайомих приятелів і вони спонукали мене відвідати управу УСКТ і редакцію "Нашого Слова". На жаль в управі і в редакції "Н. С." не знайшов я нікого, кого польська комуністична влада виселила б з польського пограниччя, за винятком одного симпатичного лемка, який редаґує лемківську сторінку в "Н. С". Одна з пань, бачучи, що мої приятелі, які прийшли зі мною до управи і редакції, походять з тих самих сторін що вона, заявила нам, що вона походить з Чорткова. Я спитав її півжартом чи вона утекла до Польщі перед большевиками? Вона відповіла з обуренням, що утекла перед бандерівцями. Цікавий я перед ким утікав п. І. Л.?
Обурюється п. І. Л. на функціонерів Уряду Безпеки в Польщі т. зв. "безпєкі", яка слідкує за діяльністю української людности у Польщі так, що ніяка зустріч між українською людністю у Польщі і українцями з України, чи Словаччини не може відбутися без "асисти" функціонерів Уряду Безпеки, або "ангелів-хоронителів". Далі говорить п. І. Л., що та "безпека" слідкує не тільки за діяльністю української людности, але теж за діяльністю УСКТ у Польщі. Супроти того, пише п. І. Л., Українське Суспільно-Культурне Товариство не має іншої можливости як вести свою діяльність національну за формою, а соціалістичну за змістом.
І тільки подумати, що я дурний еміґрант, втовк собі через стільки років у голову, що в Польщі і в Україні панує всевладно комунізм, аж треба було, щоб з Польщі приїхав собі п. І. Л. і вияснив нам, що ми помиляємося, бо наприклад, УСКТ поклоняється соціялізмові, а не якомусь комунізмові, тільки ми на еміґрації не можемо того зрозуміти. Дуже мене дивує, що редакція "Вістей Комбатанта" не зрозуміла того соціялізму і помістила таку очевидну пропаганду, яку п. І. Л. називає "соціялістичною". Хай живе соціялізм у Польщі і в Україні!
Що "безпека" контролює діяльність української людности в Польщі, — нікого з нас не дивує, бо ж у Польщі правлять комуністи (пробачте, — соціялісти) і видно, що польські комуністи не мають довір'я до українців, навіть до червоних діячів з УСКТ. З другого боку п. І.Л. не признає сильної руки старшого брата, який пильнує того, щоб українці в Польщі не мали снів про волю і незалежність. Звідси численні делеґації сановників з України, котрі делікатно просліджують діяльність УСКТ і воліють, щоб українська людність у Польщі радше спольонізувалася, ніж мали б повторитися випадки з років 1945-48. Ті візити різних делегацій дуже численні, бо большевики не довіряють також полякам, навіть червоним, і про те п. І.Л. повинен вже знати. Тимчасом діячі з УСКТ вилазять зі шкіри, щоб не стягнути гніву старшого брата на свою організацію, і коли хто читає "Наше Слово", то мусить признати, що вислови тих діячів більше комуністичні як теорія Леніна. Про те добре знають українці в Польщі, бо на 170.000 українців у Польщі ледве 4.000 належить до УСКТ, видно, що комунізм їм смердить!
Про наїзд УПА на польське пограниччя п. І.Л. пише, що це була "самооборона українського населення на його рідних землях". І я теж запитаю подібно, як це робить п. І.Л.: "чи не дивне це?" Варшавський тижневик "Політика" писав недавно, що мала, демократична держава північного В'єтнаму обороняє свою незалежність перед американцями, шукаючи власної форми незалежности. Отже обидва вислови, тобто п. Турського в "Політиці" (ч. 1/73) і п. І.Л. такі разюче подібні одна до одної, такі дуже брехливі. Перед війною українські націоналісти в Польщі кричали "Ляхи за Сян", нічого не знаючи про якихсь лемків за Сяном, аж щойно в 1945 р. пригадали собі Лемківщину, край тихий і безпечний, куди переносилися з Галичини, втікаючи перед пімстою большевиків. Українці і північний В'єтнам шукали власної форми незалежности, українці на території Польщі, а в'єтнамці на територіях південного В'єтнаму, Камбоджі і Ляосу. Чи не дивне це? По мойому, коли б не УПА на Лемківщині, не було б лемківської трагедії, але чи це інтересує п. І.Л.?
З поважанням
Владислав Баськевич, Маріон, Огайо.
В першому числі В.К. за 1973 р. був поміщений лист до Редакції підписаний ініціялами І. Л. В тому листі п. н."Українці в Польщі" п. І. Л. намагається заперечити мою опінію про діячів Українського Суспільно-Культурного Товариства в Польщі. Свого часу я у своїм листі до Редакції В. К. подав, що більшість діячів УСКТ походить зі сходу і під час війни багато з них служило в сов. армії в характері офіцерів і політруків. По своєму міркую, що УСКТ має доручене йому від старошого брата завдання уважати, щоб українська людність у Польщі не зійшла з лінії, яку їй накреслив головний опікун.
Пан І. Л., який недавно прибув з Польщі визнав за відповідне взяти в оборону УСКТ, зглядно діячів того товариства і повчити нас тут за океаном, що ми помиляємося, бо діячі УСКТ не походять зі сходу, а є примусово виселеними з польського пограниччя, в чому І. Л. докладно орієнтується, бо знає кількадесят тих діячів особисто. Отже п. І.Л. питає мене, звідки я маю такі докладні інформації про діячів УСКТ?
Заки дам відповідь на його питання, хотів би я його запитати, в чиїм інтересі робить п. І. Л. замішання серед української еміграції, стараючися представити УСКТ у прихильному світлі?
Мої інформації про діячів УСКТ походять з календаря "Нашого Слова" з Варшави, оскільки не помиляюся з 1970 року. В календарі поміщено життєписи кільканадцятьох найголовніших діячів УСКТ. Там подано місцевості їхнього народження, покінчені школи, службу в сов. війську, медалі і т. п., раджу проте п. І. Л. прочитати той календар і не робити бурі в склянці води. Видно, що п. І. Л. знав особисто тих найменших діячів УСКТ, які працюють десь у глибокій провінції у Польщі, і, які не мають багато до говорення у своїй організації. Ті, про котрих я говорю, це великі комуністичні риби, які втішаються довір'ям Москви і їх не зуміє п. І. Л. вибілити, хоч, як видно, йому на тому дуже залежить.
Другим джерелом інформації про УСКТ були мої особисті відвідини в головному управлінні УСКТ у Варшаві і в редакції "Нашого Слова" під час моїх чотирьох поїздок до Польщі. Маю у Польщі багато українців знайомих приятелів і вони спонукали мене відвідати управу УСКТ і редакцію "Нашого Слова". На жаль в управі і в редакції "Н. С." не знайшов я нікого, кого польська комуністична влада виселила б з польського пограниччя, за винятком одного симпатичного лемка, який редаґує лемківську сторінку в "Н. С". Одна з пань, бачучи, що мої приятелі, які прийшли зі мною до управи і редакції, походять з тих самих сторін що вона, заявила нам, що вона походить з Чорткова. Я спитав її півжартом чи вона утекла до Польщі перед большевиками? Вона відповіла з обуренням, що утекла перед бандерівцями. Цікавий я перед ким утікав п. І. Л.?
Обурюється п. І. Л. на функціонерів Уряду Безпеки в Польщі т. зв. "безпєкі", яка слідкує за діяльністю української людности у Польщі так, що ніяка зустріч між українською людністю у Польщі і українцями з України, чи Словаччини не може відбутися без "асисти" функціонерів Уряду Безпеки, або "ангелів-хоронителів". Далі говорить п. І. Л., що та "безпека" слідкує не тільки за діяльністю української людности, але теж за діяльністю УСКТ у Польщі. Супроти того, пише п. І. Л., Українське Суспільно-Культурне Товариство не має іншої можливости як вести свою діяльність національну за формою, а соціалістичну за змістом.
І тільки подумати, що я дурний еміґрант, втовк собі через стільки років у голову, що в Польщі і в Україні панує всевладно комунізм, аж треба було, щоб з Польщі приїхав собі п. І. Л. і вияснив нам, що ми помиляємося, бо наприклад, УСКТ поклоняється соціялізмові, а не якомусь комунізмові, тільки ми на еміґрації не можемо того зрозуміти. Дуже мене дивує, що редакція "Вістей Комбатанта" не зрозуміла того соціялізму і помістила таку очевидну пропаганду, яку п. І. Л. називає "соціялістичною". Хай живе соціялізм у Польщі і в Україні!
Що "безпека" контролює діяльність української людности в Польщі, — нікого з нас не дивує, бо ж у Польщі правлять комуністи (пробачте, — соціялісти) і видно, що польські комуністи не мають довір'я до українців, навіть до червоних діячів з УСКТ. З другого боку п. І.Л. не признає сильної руки старшого брата, який пильнує того, щоб українці в Польщі не мали снів про волю і незалежність. Звідси численні делеґації сановників з України, котрі делікатно просліджують діяльність УСКТ і воліють, щоб українська людність у Польщі радше спольонізувалася, ніж мали б повторитися випадки з років 1945-48. Ті візити різних делегацій дуже численні, бо большевики не довіряють також полякам, навіть червоним, і про те п. І.Л. повинен вже знати. Тимчасом діячі з УСКТ вилазять зі шкіри, щоб не стягнути гніву старшого брата на свою організацію, і коли хто читає "Наше Слово", то мусить признати, що вислови тих діячів більше комуністичні як теорія Леніна. Про те добре знають українці в Польщі, бо на 170.000 українців у Польщі ледве 4.000 належить до УСКТ, видно, що комунізм їм смердить!
Про наїзд УПА на польське пограниччя п. І.Л. пише, що це була "самооборона українського населення на його рідних землях". І я теж запитаю подібно, як це робить п. І.Л.: "чи не дивне це?" Варшавський тижневик "Політика" писав недавно, що мала, демократична держава північного В'єтнаму обороняє свою незалежність перед американцями, шукаючи власної форми незалежности. Отже обидва вислови, тобто п. Турського в "Політиці" (ч. 1/73) і п. І.Л. такі разюче подібні одна до одної, такі дуже брехливі. Перед війною українські націоналісти в Польщі кричали "Ляхи за Сян", нічого не знаючи про якихсь лемків за Сяном, аж щойно в 1945 р. пригадали собі Лемківщину, край тихий і безпечний, куди переносилися з Галичини, втікаючи перед пімстою большевиків. Українці і північний В'єтнам шукали власної форми незалежности, українці на території Польщі, а в'єтнамці на територіях південного В'єтнаму, Камбоджі і Ляосу. Чи не дивне це? По мойому, коли б не УПА на Лемківщині, не було б лемківської трагедії, але чи це інтересує п. І.Л.?
З поважанням
Владислав Баськевич, Маріон, Огайо.
Немає коментарів:
Дописати коментар