У німецькому воєнному архіві у м. Кобленц опрацьовано короткі історії СС-галицьких доровольчих полків 4-8 і запасного батальйону, як також бойових груп Вільднера й Віттенмаєра у Словаччині, Дивізійного запасного полку та Дивізійного зенітного дивізіону. Копії цих матеріялів прислав до архіву Братства Майкл Мельник, автор книги "То Ваttle".
Частину добровольців до Дивізії „Галичина" було відряджено на вишкіл до СС-порядкової поліції (58-Оrdnungspolizei), без відома Військової Управи й Українського Центрального Комітету. СС-порядкова поліція була зовсім окремою службою, не пов'язаною із військом СС. Тих добровольців було оформлено у полки 4-8, хоч 8-ий полк практично не було створено. Процес творення полків відбувся: 5-го – у липні, 6-го - у серпні, 7-го - у вересні 1943, а запасного куреня (батальйону)- у січні 1944. Їхня офіційна назва: SS-Galizische Freiwilligen Regimenter (СС-галицькі добровольчі полки). Усі офіцери, підофіцери й деякі вояки були німцями. Присяга була: боротьба проти більшовизму.
Полки 6-ий і 7-ий було розпущено у січні, а інші в травні-червні 1944. Українські вояки з тих полків прибули до Дивізії „Галичина" а німецькі військовослужбовці залишилися в Порядковій поліції.
Наказом від 30 липня 1943 було створено 4-ий полк, який було розміщено: полковий штаб - Цаберн (Zabern), 1-й батальйон (1-4 сотні)- Цаберн, I-й батальйон (5-8 сотні)-Сааральбен (Saaralben), III-й батальйон (9-12 сотні)- Ферншвайлєр б. Трієру (Fernschweiler b. Trier). (4,8,12 сотні були т. зв. тяжкі сотні.)
III-й батальйон 8 лютого 1944 р. було перенесено до Маастріхта (Мааstricht) у Голландії та тимчасово підпорядковано командувачеві вермахту в Голландії (Gen.Kdo.LХХХVIII.АК). Однак уже 9 лютого 1944р. Гіммлер наказав перенести батальйон під команду Порядкової поліції у Кракові, де вже було дислоковано два інші батальйони полку. Але батальйон від'їхав з Голландії щойно 19 лютого.
Деякі частини 4-го полку були підпорядковані бойовій групі "Rheingold" (s.а.а.О.) для боротьби з партизанською бригадою Наумова, яка діяла в лісах Білограю, на південь від Любліна.
III-й батальйон розташовано в околиці на схід від Збаража, вздовж річки, що плила крізь Луб'янки Вищі й Луб'янки Нижчі, та підпорядковано ХХХХVІІ-у танковому корпусові (Pz.Korps/РzАОК 4).
В той час командний пункт полку стояв у Золочеві.
В середині березня I-й і II-й батальйони проводили дії проти партизанів в районі Львова на ширині 170 км.
III-й батальйон, який мав також назву „Бойова група Мічерлінґ" (від прізвища командира батальйону Mitscherling) від 3 березня був підпорядкований бойовому комендантові Тернополя, генерал-майорові Шрепферу (Schrepfer).
Сильні танкові сили вдарили на батальйон, який відступив 7 березня на Ступки вздовж залізничної колії Проскурів-Підволочиськ-Тернопіль та вночі через Смиківці, 7 км на південь від Тернополя, під тиском ворога (частини совєтської 336-ї дивізії), відступив у напрямі Тернополя.
У твердині Тернопіль опинилося 120 вояків (11 березня), яких було 23 березня оточено у Тернополі. У прориві з 16 на 17 квітня тільки два вояки вціліли. (Див. Т. Качмарчук: "Забороло-Тернопіль, 1944", "Вісті комбатанта", ч. 2,1993.)
Про ці події написав звіт 9 січня 1945 року Василь Петровський (нар. у Ямниці, біля Станіславова) у штабі Дивізії в Жіліні.
Він служив у 10-ій сотні 4-полку, який в лютому 1944 року прибув до Збаража. В околиці Збаража були сутички з більшовицькими партизанами. Після 3-4-денного побуту сотня перейшла на опірний пункт до с. Доброводи. 28-29 лютого дві чоти 10-ої і одну 9-ої сотні та панцирний поїзд вислано до с. Лопушна. За селом попали у перехресний вогонь наступаючих танків. Стратили один рій (6 людей), бо не мали протитанкової зброї. Відступили. У Мазурківці сіли до панцирки. Повернулися до Збаража біля 20-ої год. Мабуть, 1-го березня вночі провели військову евакуацію Збаража. Німецькі старшини покинули їх і виїхали до Тернополя. Мабуть, 2 березня вранці був наступ більшовицьких танків. Всі пішли врозтіч. Петровський поїхав кіньми до Тернополя. За два дні майже всі хлопці з сотні зібралися в Тернополі. їх призначено до оборони північно-східного відтинку в напрямку Бродів.
Петровського було поранено і він отримав від одної жінки цивільний одяг. 21-го квітня він попав під мобілізацію до більшовицького війська. Після вишколу їхню дивізію вислано до Латвії, де під час наступу 17-го або 18-го серпня 1944 року Петровський й близько 50 людей перейшли на німецький бік. Петровський прибув врешті до Дивізії вже у Словаччині. (Див."До історії 4-го полку", "Вісті", ч. 20-21, Мюнхен, 1952.)
Деякі частини 4-го полку були підпорядковані 340-ій дивізії (4-ї танкової армії - 340.ID/ 4.Рz. Аrmее/ НКGr.Sud(30.4.-10.5.1944).
З днем 18 травня 1944 полк розформовано, а 9 червня українських вояків переведено до Української дивізії.
Джерела:
1.Fernschriben des Chefs der Ordnungspolizei Кdо. g І-Іа, 9.2.1944
2.КТВ ОВ \West v. 1.2.-28.2.1944
З.Аnlagen zum КТВ ОВ\West v. 1.2.-28.2.1944
4.vgl. SS-Pol. KGr. "Rheingold"
5.Reisebericht u. Bericht ueber die Besprechung mit dem Kommandeur des Gfl.
SS-Frei.Rgt. 4
6.KTD XXXXVIII. Pz. Korps von Maerz 1944 (BA)
7 Befehl XXXXVIII. Pz. Korps Ia/Nr. 583/44 vom 8.3.1944
8.Anlagen zum KTD XXXXVIII. Pz. Korps von Maerz 1944 (BA)
9.Pz. AOK 4 Ia-1857/44 g. Kdos v. 11.3.1944 detr.: Ernennung von Gen. Maj. Kittel
zum Kampfkommandanten von Tarnopol (BA)
10.Anlagen zum KTB Pz. AOK 4
11.Frieke "Fester Platz Tarnopol"
12.Chef der Ordnungspolizei - Kdo. g I Org. (3) Nr. 104/44 (g.) v. 9.6.1944
13.Chef der Ordnungspolizei - Kdo. g I Org. (3) Nr. 10411/44 v. 176.1944
14."Zur Geschichte der Ordnungspolizei 1936-1945" (1947),Teil II,
Tessin 8. S. 53-53
Роман КОЛІСНИК
Рис. Орест Слупчинський
Примітка:сотні 4, 8, 12 важкої зброї були розділені по піхотних сотнях у їхніх куренях для підтримки в бойових діях.
Частину добровольців до Дивізії „Галичина" було відряджено на вишкіл до СС-порядкової поліції (58-Оrdnungspolizei), без відома Військової Управи й Українського Центрального Комітету. СС-порядкова поліція була зовсім окремою службою, не пов'язаною із військом СС. Тих добровольців було оформлено у полки 4-8, хоч 8-ий полк практично не було створено. Процес творення полків відбувся: 5-го – у липні, 6-го - у серпні, 7-го - у вересні 1943, а запасного куреня (батальйону)- у січні 1944. Їхня офіційна назва: SS-Galizische Freiwilligen Regimenter (СС-галицькі добровольчі полки). Усі офіцери, підофіцери й деякі вояки були німцями. Присяга була: боротьба проти більшовизму.
Полки 6-ий і 7-ий було розпущено у січні, а інші в травні-червні 1944. Українські вояки з тих полків прибули до Дивізії „Галичина" а німецькі військовослужбовці залишилися в Порядковій поліції.
Наказом від 30 липня 1943 було створено 4-ий полк, який було розміщено: полковий штаб - Цаберн (Zabern), 1-й батальйон (1-4 сотні)- Цаберн, I-й батальйон (5-8 сотні)-Сааральбен (Saaralben), III-й батальйон (9-12 сотні)- Ферншвайлєр б. Трієру (Fernschweiler b. Trier). (4,8,12 сотні були т. зв. тяжкі сотні.)
III-й батальйон 8 лютого 1944 р. було перенесено до Маастріхта (Мааstricht) у Голландії та тимчасово підпорядковано командувачеві вермахту в Голландії (Gen.Kdo.LХХХVIII.АК). Однак уже 9 лютого 1944р. Гіммлер наказав перенести батальйон під команду Порядкової поліції у Кракові, де вже було дислоковано два інші батальйони полку. Але батальйон від'їхав з Голландії щойно 19 лютого.
Деякі частини 4-го полку були підпорядковані бойовій групі "Rheingold" (s.а.а.О.) для боротьби з партизанською бригадою Наумова, яка діяла в лісах Білограю, на південь від Любліна.
III-й батальйон розташовано в околиці на схід від Збаража, вздовж річки, що плила крізь Луб'янки Вищі й Луб'янки Нижчі, та підпорядковано ХХХХVІІ-у танковому корпусові (Pz.Korps/РzАОК 4).
В той час командний пункт полку стояв у Золочеві.
В середині березня I-й і II-й батальйони проводили дії проти партизанів в районі Львова на ширині 170 км.
III-й батальйон, який мав також назву „Бойова група Мічерлінґ" (від прізвища командира батальйону Mitscherling) від 3 березня був підпорядкований бойовому комендантові Тернополя, генерал-майорові Шрепферу (Schrepfer).
Сильні танкові сили вдарили на батальйон, який відступив 7 березня на Ступки вздовж залізничної колії Проскурів-Підволочиськ-Тернопіль та вночі через Смиківці, 7 км на південь від Тернополя, під тиском ворога (частини совєтської 336-ї дивізії), відступив у напрямі Тернополя.
У твердині Тернопіль опинилося 120 вояків (11 березня), яких було 23 березня оточено у Тернополі. У прориві з 16 на 17 квітня тільки два вояки вціліли. (Див. Т. Качмарчук: "Забороло-Тернопіль, 1944", "Вісті комбатанта", ч. 2,1993.)
Про ці події написав звіт 9 січня 1945 року Василь Петровський (нар. у Ямниці, біля Станіславова) у штабі Дивізії в Жіліні.
Він служив у 10-ій сотні 4-полку, який в лютому 1944 року прибув до Збаража. В околиці Збаража були сутички з більшовицькими партизанами. Після 3-4-денного побуту сотня перейшла на опірний пункт до с. Доброводи. 28-29 лютого дві чоти 10-ої і одну 9-ої сотні та панцирний поїзд вислано до с. Лопушна. За селом попали у перехресний вогонь наступаючих танків. Стратили один рій (6 людей), бо не мали протитанкової зброї. Відступили. У Мазурківці сіли до панцирки. Повернулися до Збаража біля 20-ої год. Мабуть, 1-го березня вночі провели військову евакуацію Збаража. Німецькі старшини покинули їх і виїхали до Тернополя. Мабуть, 2 березня вранці був наступ більшовицьких танків. Всі пішли врозтіч. Петровський поїхав кіньми до Тернополя. За два дні майже всі хлопці з сотні зібралися в Тернополі. їх призначено до оборони північно-східного відтинку в напрямку Бродів.
Петровського було поранено і він отримав від одної жінки цивільний одяг. 21-го квітня він попав під мобілізацію до більшовицького війська. Після вишколу їхню дивізію вислано до Латвії, де під час наступу 17-го або 18-го серпня 1944 року Петровський й близько 50 людей перейшли на німецький бік. Петровський прибув врешті до Дивізії вже у Словаччині. (Див."До історії 4-го полку", "Вісті", ч. 20-21, Мюнхен, 1952.)
Деякі частини 4-го полку були підпорядковані 340-ій дивізії (4-ї танкової армії - 340.ID/ 4.Рz. Аrmее/ НКGr.Sud(30.4.-10.5.1944).
З днем 18 травня 1944 полк розформовано, а 9 червня українських вояків переведено до Української дивізії.
Джерела:
1.Fernschriben des Chefs der Ordnungspolizei Кdо. g І-Іа, 9.2.1944
2.КТВ ОВ \West v. 1.2.-28.2.1944
З.Аnlagen zum КТВ ОВ\West v. 1.2.-28.2.1944
4.vgl. SS-Pol. KGr. "Rheingold"
5.Reisebericht u. Bericht ueber die Besprechung mit dem Kommandeur des Gfl.
SS-Frei.Rgt. 4
6.KTD XXXXVIII. Pz. Korps von Maerz 1944 (BA)
7 Befehl XXXXVIII. Pz. Korps Ia/Nr. 583/44 vom 8.3.1944
8.Anlagen zum KTD XXXXVIII. Pz. Korps von Maerz 1944 (BA)
9.Pz. AOK 4 Ia-1857/44 g. Kdos v. 11.3.1944 detr.: Ernennung von Gen. Maj. Kittel
zum Kampfkommandanten von Tarnopol (BA)
10.Anlagen zum KTB Pz. AOK 4
11.Frieke "Fester Platz Tarnopol"
12.Chef der Ordnungspolizei - Kdo. g I Org. (3) Nr. 104/44 (g.) v. 9.6.1944
13.Chef der Ordnungspolizei - Kdo. g I Org. (3) Nr. 10411/44 v. 176.1944
14."Zur Geschichte der Ordnungspolizei 1936-1945" (1947),Teil II,
Tessin 8. S. 53-53
Роман КОЛІСНИК
Рис. Орест Слупчинський
Примітка:сотні 4, 8, 12 важкої зброї були розділені по піхотних сотнях у їхніх куренях для підтримки в бойових діях.
Немає коментарів:
Дописати коментар