ПРИВІТ ГЕНЕРАЛА ШАНДРУКА

До Пана Доктора Романа Дражньовського, Голови Головної Управи Братства 1-ої УД УНА

Прошу Вас, Пане Докторе, прийняти мою сердечну подяку за ласкаве запрошення на відзначення 35-ліття постання Української Дивізії "Галичина" в днях 13 і 14 травня ц. р.

Вітаю Вас, Пане Голово, всіх учасників цього з'їзду та всіх тих членів Братства, що з різних причин не могли взяти участи у святкуванні.

Дорогі Вояки! Коли Ви для Батьківщини виявили готовість до найбільшої офіри, якою треба вважати життя людини, коли Ви посвятили навіть життя Ваших найближчих, то був великий і величний чин, що він залишиться в історії та в пам'яті нашого народу на всі часи. Всі Ваші попередники, так як і Ви, не осягнули того, за що підставляли свої голови і свої лицарські груди — мабуть, так було написано в таємничій книзі судьби нації.

Але ж напевно ані наш народ, ані ніхто з тих, що виконували волю провидіння, що зібрали Вас і провадили на боротьбу з нашим відвічним ворогом, не хотіли, щоб Ваша офіра й Ваша офірність не були укороновані перемогою, щоб кров кращих синів народу проливалася надаремно, всі вони, а в тім і ми всі, хотіли, щоб Ви були живі й здорові, як переможці. Але з того, що сталося, випливає обов'язок грядучого дня — на кожнім з Вас лежить обов'язок бути готовим до дня перемоги, готовити до нього Ваших наступників і тим самим бути авторами перемоги. Тим самим не переривати традиції боротьби за визволення української землі.

Нехай турботи чи досягнення не затінюють перед Вами перспективи майбутнього, бо Ви, воїни 1-ої УД є надією нації.


Генерал Павло Шандрук 
3-го травня 1978.