ЛЕТИ НАША ПІСНЕ

Богдан Стефанишин                                                                                                                                                                                                                                                                             

Лети наша пісне вірлина,

високо під хмари злітай!

Надходить рішальна хвилина, 

в руїні Вкраїна — наш край. 

Дзвони в невгомоннії дзвони,

запалюй холодні серця, -

хто жив, хай Вкраїну боронить,

що вся запалала в огнях!

Нема боязких, неохочих! 

Загроза упадку одна;

нас кличе Вкраїна на почин, 

пірвати кайдани ярма. 

Не сплямити чести дідів нам, 

ні княжих, хоробрих віків!
Підемо на бій ми нерівний

із катом, що край нам засів.

Ми мусимо волю здобути,

зажити свобідним життям!
З грудей наших стануть редути

Залізо незборених брам.

Гайделяґер, грудень 1943.                                                                                                                         Вишкільний табір Дивізії «Галичина»