ЗРАДНИК ЧИ ПАТРІОТ?

Ф. Кордуба

Sven Steenberg

WLASSOW — VERRATER ODER PATRIOT?

Verlag Wissenschaft und Politik, Koeln 1968.

Політична кинжка Свен Стеенберґа "Власов — зрадник чи патріот?" — це автентична, насичена багатством різних джерел і документів біографія ген. Андрея Андреєвича Власова, одного з досвідчених полководців Червоної Армії, який рішився очолити боротьбу проти большевизму. Вже сам наголовок цієї студії викликує зацікавлення у кожного, хто цікавиться проблемами боротьби проти большевизму. В неменшій мірі ця книжка повинна зацікавити також український політичний і комбатантський світ на еміґрації, бо ген. Власов, як це відомо, 14 листопада 1944 р. створив у Празі "Комітет Визволення Народів Росії". Безсумніву український світ, що від 1917 р. стоїть у безупинній боротьбі з московським большевизмом і в тій боротьбі приніс величезні жертви, радів з приводу того, що серед російського народу зродився почин до активної боротьби з деспотією Сталіна. Але рівночасно українське громадянство тривожилося, щоб той російський почин не ускладнив собі та іншим намагання створити свобідне та впорядковане життя народів Сходу Европи. Виникло побоювання, щоб Комітет, очолюваний ген. Власовом, не пішов слідами деяких кол. царських генералів, напр. Денікіна, який замість того, щоб зосередити всі сили й задуми на боротьбу з большевизмом, вів цілком непотрібно війну з Україною, яка саме змагалася тоді з Совєтами. Ген. А. А. Власов, це передусім один із визначних полководців Червоної Армії, для якої він опрацював нові методи вишколу та в боротьбі проти німецьких Армій вмів застосувати відповідну стратегію і тактику. Він, кол. командир ІV-го панцерного корпусу у Львові, один із видатних командирів-оборонців Москви. Людина, яка з відданістю боронила СССР, вкінці опинившись в полоні біля Волхова 12 липня 1942 р., рішилася організувати боротьбу для повалення большевицької тюрми народів. Ген. Власов — це символ незламного вояка, зразок російського патріота. Його життя від народження (1 вересня 1900 р.) до ганебного страчення на шибениці в Москві (17 січня 1947 р.), це відкритий шлях кар'єри та фінал трагізму. Студія С. Стеенберга в подробицях описує життєвий шлях тієї непересічної людини, яка в історії СССР, під час другої світової війни своїми ділами доказала, що не зважаючи на систему виховання, вона виповіла боротьбу тій системі. Самозрозуміло, він став дороговказом для інших у творенні т. зв. "Російської Освободітєльної Армії" (РОА).

Не будемо зупинятися над змістом тієї, під кожним оглядом цікаво написаної та вартісної, книжки, яку варто набути Звернемо нашу увагу на політичний акт Власова, особливо його інтерв'ю, дане газеті "Фелькішер Беобахтер" від 7. грудня 1944 р. Це інтерв'ю віддзеркалює оцінку ген. Власова боротьби українського повстанчого руху на українських землях, що їх знову окупували большевики. В інтерв'ю Власов м. ін. ствердив, що "...Немає мабуть ні одної оселі в Україні, в якій не було б хоча одної малої групи українських націоналістів, що не присвятили б себе святій та повній жертв боротьбі за добро українського народу. Ясно, що ця боротьба лише тоді може привести до перемоги, коли об'єднаються всі зусилля. Це об'єднання національних змагань знаходить тепер свій живий вияв в українському повстанчому русі..." І далі під час інтерв'ю Власов сказав: "Український нарід має свою власну історію і свої власні змагання... Ми поставили собі за мету боронити національні права всіх народів, зберігати їхню самостійність і знищити погубний інтернаціоналізм. Підписаний в Празі маніфест признає за кожним народом право на самостійний розвиток і на державну незалежність..." Дійсно ідеальні гасла, однак для кол. співробітників ген. Власова в НТС вони звучать, як утопія.

Автор докладно представив у студії хід організації Російської Визвольної Армії (РОА), особливо 1-ої дивізії, та боротьбу тієї дивізії над Одрою. Як відомо, в склад РОА входила формація Українське Визвольне Військо (УВВ), про що автор у студії не згадує. В командному складі РОА зауважується багато українських прізвищ. Багато уваги присвятив автор східньо-европейській політиці ІІІ-го Райху, яка-то політика в ніякому випадку не сприяла посиленню боротьби та визволенню поневолених народів СССР. Свою студію автор закінчив описом трагедії над Дравою, яка розігралася 1. червня 1945 р., під час якої англійська влада передала Совєтам 37 генералів, в тому числі генералів червоної армії: А. А. Краснова, С. Н. Краснова, Доманова, Тіхоцкого, Головка, Сілкіна, Тарасенка, Васільєва, Соломахіна та султана Келеч Ґірея. Крім того совєтській владі було передано 2,200 старшин та кругло 30,000 козаків.

Зміст книжки в загальному, це віддзеркалення не тільки життєвого шляху ген. А. А. Власова, але, що важливіше, вказання на помилки політики ІІІ-го Райху щодо Східньої Европи, що у висліді була причиною післявоєнної політичної констеляції у південно-східній Европі.

Праця С. Стеенберга ілюстрована, з таблицями хроніки з життя ген. Власова і скороченнями, крім цього в праці список використаної літератури й реєстри осіб.