Він бачив її на параді,
Біляву принцесу свою,
Вона йому посміхалась,
Коли він проходив в строю.
І снилась солдату щоночі,
Очей дівочих блакить,
І все було б нібито добре,
Та долі нажаль не спинить.
Він мріяв, що верне додому
І знайде красуню свою,
Глядітиме з нею на зорі,
Але був наказ на війну.
В бою біля станції Броди,
Він думав, що може мине,
Та куля ворожа зненацька,
Урвала життя молоде.
В ту мить як він їй пригадався,
Солдат вже лежав на траві,
У сірому однострої
Із левом на рукаві.
Олександр Гайдамака
20 березня 2008 року
Немає коментарів:
Дописати коментар