Т. Качмарчук
До історії 4-го полку
З різних причин покликання до Дивізії розтягнено на місяці, а поліґони вишколу були розкинені на сотні, а то й тисячі кілометрів - від південної Франції, через корінну Німеччину аж до Генерал-Губернаторства. Тому не все українське вояцтво було згуртоване в одній околиці чи районі. Деякі одиниці Дивізії стали складовими частинами інших бойових з'єднань. Одною з таких частин був 4-тий вишкільний полк. Він проходив вишкіл біля Трієру в Німеччині. Про частину цього полку згадано у книжці "Fester Platz" Ternopol - 1944. Gert Fricke; Rombach GmbH - Verlagshaus. Freiburg. (Може хтось з учасників цього полку міг би додати точніші інформації.)
Під кінець грудня 1943 р. на захід від Києва почала наступ Червона Армія (1-ий Український фронт). На початку лютого 1944 р. клином кілька сот кілометрів ширини і глибини ЧА вбилася поміж німецькими корпусами XIII та LІХ, між Ямполем і Крем'янцем.
Для отримання цього розгону Гітлер, все ще полягаючи на свою "ініціятиву", зарядив наказом ч. 11,8 березня 1944 р., творити оборонні заборола на стратегічних місцях і в них боронитися до останнього вояка. Одним з таких пунктів став Тернопіль.
Тернопіль в 1939 р. мав 35 тис. населення, і ані за Австро-Угорщини ані за Польщі не вважався стратегічним пунктом. 40 км від Збруча, його топографічне положення на це не надавалося. 23 березня його оточили три совєтські дивізії - 107, 322, 336.
Місто поділено на 4-ри оборонні сектори: схід, південь, захід та північ. Вся обсада міста: 97 старшин, 614 підстаршин та 3611 стрільців. На північний сектор припадало 10 старшин, 68 підстаршин і 510 вояків, в тому 3 старшин, 30 підстаршин і 120 вояків з 4-го полку. Командиром заборола став генерал-майор Наіндорф, який звітував, що мав запасу харчів на 20 днів і амуніції - на 10 днів при нормальному вжитку.
Щоб дати додаткове постачання, 25 березня виступає ударна група з Озірної, однак її стримано на північ від Янівки й примушено до відступу. Почалося скидування запасів з літаків, але із зменшенням кітла, частина попадає в руки ЧА чи паде в озеро.
9 квітня Тернопіль звітує: "Котел - це тільки Загребелля. 1500 вояків. 700 поранених. Мізерний запас амуніції. Криниці під обстрілом."
На скору руку зібрана пробоєва група (11. IV.) виступає з Городища й доходить до околиці Серединця, де її стримують скріплені червоні з'єднання. Становище на Загребеллю безвихідне. Гине командир 15 квітня. Решта залоги пробує видертися на захід, щоб сполучитися з наступаючою групою, котра тратить 20 танків і 1200 вояків та 17 квітня відступає на захід разом з 50 недобитками залогами. 5 недобитків дійшло до застави на північ від Козлова. Разом вирвалося 55, з того 2 вояків 4-го полку.
Про участь ІІІ-го куреня 4-го "полку згадує теж Алекс Бухнер, автор книжки "Ostfront 44" (Podzun-Pallas Verlag, Friedberg), ст.95. Однак у ній не сказано, чи це був цілий курінь чи тільки його частина.
Докладніше про облогу Тернополя див.:В. Федорович: "Тернопільська твердиня", Вісті комбатанта, ч. 4,1988.
До історії 4-го полку
З різних причин покликання до Дивізії розтягнено на місяці, а поліґони вишколу були розкинені на сотні, а то й тисячі кілометрів - від південної Франції, через корінну Німеччину аж до Генерал-Губернаторства. Тому не все українське вояцтво було згуртоване в одній околиці чи районі. Деякі одиниці Дивізії стали складовими частинами інших бойових з'єднань. Одною з таких частин був 4-тий вишкільний полк. Він проходив вишкіл біля Трієру в Німеччині. Про частину цього полку згадано у книжці "Fester Platz" Ternopol - 1944. Gert Fricke; Rombach GmbH - Verlagshaus. Freiburg. (Може хтось з учасників цього полку міг би додати точніші інформації.)
Під кінець грудня 1943 р. на захід від Києва почала наступ Червона Армія (1-ий Український фронт). На початку лютого 1944 р. клином кілька сот кілометрів ширини і глибини ЧА вбилася поміж німецькими корпусами XIII та LІХ, між Ямполем і Крем'янцем.
Для отримання цього розгону Гітлер, все ще полягаючи на свою "ініціятиву", зарядив наказом ч. 11,8 березня 1944 р., творити оборонні заборола на стратегічних місцях і в них боронитися до останнього вояка. Одним з таких пунктів став Тернопіль.
Тернопіль в 1939 р. мав 35 тис. населення, і ані за Австро-Угорщини ані за Польщі не вважався стратегічним пунктом. 40 км від Збруча, його топографічне положення на це не надавалося. 23 березня його оточили три совєтські дивізії - 107, 322, 336.
Місто поділено на 4-ри оборонні сектори: схід, південь, захід та північ. Вся обсада міста: 97 старшин, 614 підстаршин та 3611 стрільців. На північний сектор припадало 10 старшин, 68 підстаршин і 510 вояків, в тому 3 старшин, 30 підстаршин і 120 вояків з 4-го полку. Командиром заборола став генерал-майор Наіндорф, який звітував, що мав запасу харчів на 20 днів і амуніції - на 10 днів при нормальному вжитку.
Щоб дати додаткове постачання, 25 березня виступає ударна група з Озірної, однак її стримано на північ від Янівки й примушено до відступу. Почалося скидування запасів з літаків, але із зменшенням кітла, частина попадає в руки ЧА чи паде в озеро.
9 квітня Тернопіль звітує: "Котел - це тільки Загребелля. 1500 вояків. 700 поранених. Мізерний запас амуніції. Криниці під обстрілом."
На скору руку зібрана пробоєва група (11. IV.) виступає з Городища й доходить до околиці Серединця, де її стримують скріплені червоні з'єднання. Становище на Загребеллю безвихідне. Гине командир 15 квітня. Решта залоги пробує видертися на захід, щоб сполучитися з наступаючою групою, котра тратить 20 танків і 1200 вояків та 17 квітня відступає на захід разом з 50 недобитками залогами. 5 недобитків дійшло до застави на північ від Козлова. Разом вирвалося 55, з того 2 вояків 4-го полку.
Про участь ІІІ-го куреня 4-го "полку згадує теж Алекс Бухнер, автор книжки "Ostfront 44" (Podzun-Pallas Verlag, Friedberg), ст.95. Однак у ній не сказано, чи це був цілий курінь чи тільки його частина.
Докладніше про облогу Тернополя див.:В. Федорович: "Тернопільська твердиня", Вісті комбатанта, ч. 4,1988.
Немає коментарів:
Дописати коментар