(23 січня 1895 — 5 лютого 1980)
Інж. В. Несторович закінчив Академічну гімназію в 1914 р. у Львові, і незабаром був покликаний до австрійського війська. По рекрутському і старшинському вишколах був висланий на російський фронт. Після більше як пів року на фронті над рікою Стрипою, в час відступу до Бережан, попав у російський полон.
Сидів у таборі полонених в Троіцькосавську на кордонах Монголії, опісля в Березовці в Забайкальській області, а в третьому році був засланий на Далекий Схід Азії, на Зелений Клин, до міста Микольськ-Уссурійський. У той час почалася у Росії революція, яка принесла скасування заборони українського зорганізованого життя і звільнення полонених.
Користаючи з цього, молодий старшина включився до праці в місцевих українських товариствах. Був делегатом на з'їзді "Далекосхідного Українського Секретаріяту" у Владивостоці під проводом Юрія Мови. Уже тут почав Несторович дописувати до українського щоденника "Щире Слово", що виходив у Владивостоці. Про спогади з його життя і праці на Зеленому Клині можна найти багато у його книжці "Серця і Буревії".
Коли більшовики окупували Зелений Клин, Несторович переїхав кораблем Американського Червоного Хреста до Японії, а звідти до Европи. Як бувший австрійський старшина, був скерований до Відня. Тут почав студіювати у Високій школі світової торгівлі, яку закінчив у 1924 р.
У цьому році вертається до краю, і працює у Катовицях на Шлеську як учитель у торговельному шкільництві та пише довшу працю про значіння морської торгівлі для Польщі, за яку одержує диплом інженера економії на Високій торговельній школі в Лієжу (Бельгія). Коли на вимогу воєвідства в Катовицях був звільнений як українець з праці в державній школі, він повернувся до Львова.
У Львові викладав суспільну економію та книговодство на вищих курсах при Торговельній школі. Рівночасно розгорнув широку журналістичну працю особливо в ділянці економіки. З розбудовою української торгівлі і промислу в Галичині і на Волині, він стає головним редактором двотижневика "Торгівля і Промисл" та рівночасно редаґує в щоденнику "Діло" сторінку "Економічний огляд".Теж пише книжку "Упрощене книговодство" для купців і промисловців. Його інші праці "Підручник про книговодство" та "Проблеми сучасної економії", віддані до друку перед вибухом Другої світової війни, були знищені більшовиками у 1939 році.
З переїздом до ЗСА осів у Дітройті та включився до суспільної праці. Був членом ОбВУА, членом товариства Українських Інженерів, членом Літ. Мистецького Клюбу, та співосновником кредитової спілки "Самопоміч".
Крім численних статтей у наших часописах, Несторович присвятив багато праці для розвитку наших економічних установ на чужині. Був довший час редактором кооперативного журналу "Наш Контакт" та "Наш Світ". Не забуває теж про справи військові і видає власним коштом цікаву працю "Закарпатські українці в чехословацькому корпусі ген. Свободи". Останньою більшою працею було — це книжка
"Українські купці і промисловці в Західній Україні поміж двома світовими війнами", що була видана в Торонті.
...
Роман Крохмалюк
