(1920 — 1977)
Хорунжий 1-ої Української Дивізії Стефан Слабик народився в 1920 р. в с. Зарайсько, повіт Самбір. Гімназію і педагогічний ліцей закінчив у Самборі. В часах першої большевицької окупації та по приході німців вчителював у рідних околицях. Одним із перших зголосився добровольцем до 1-ої УД. Рекрутський вишкіл перейшов у Гайделяґрі, а підстаршинський - в Дахав. У місті Аройзен, біля Кассен, закінчив старшинську школу військової адміністрації. Після цього виконував обов'язки адміністраціиного старшини в 1-му курені 31-го полку.
У таборі полонених в Ріміні працював у своїй ділянці, а згодом був сотенним 5-ої сотні. Після переїзду Дивізії до Англії спочатку жив у таборі Шефонд, а опісля поселився в місті Лафборо, біля Лестеру. Осінню 1950 року, відвідуючи рідню в Америці, одружився з Ольгою Самардак та замешкав в місті Лякаванна біля Боффало, Н. Й. На прожиток заробляв працею механіка у сталеварні Бетлегем. Зразу включився у церковне і громадське життя. Був мужем довір'я української католицької церкви Матері Божої Неустаючої Помочі в Лякаванні.
Дві каденції виконував обов'язки голови станиці Братства кол. вояків 1-ої УД УНА в Боффало, а згодом до дня смерти був її скарбником. Від дня постання хору "Бурлаки" був його членом, а останні роки займав становище заступника голови управи хору. Крім цього виконував обов'язки представника обезпеченевого товариства "Провидіння".
Немає коментарів:
Дописати коментар