Дивізійники в УПА
В. МАЗУРОК
викладач КЛТ
О. МАЗУРОК
вчителька КЗШ №5
На Кременеччині (південна Волинь) у 2004 р виявлено оригінальну вазу, виготовлену з артилерійської гільзи. На гільзі невідомий умілець вичеканив символи Дивізії - лева, дату її започаткування, дві гілки з листям.
Пошуковців зацікавила ця реліквія, її поява на Волині, бо у бойових діях у 1944 р. в краї дивізійники участи не брали. У кінцевому висліді було з'ясовано найбільш ймовірну версію її появи в краї. Пропонуємо її на розсуд читачів ,,ВК".
У липні 1944 р. більша частина дивізійників, прагнучи вийти з Бродівського оточення, проривалася з боями на Захід. Однак були й такі, які прагнули в силу обставин відійти на Схід, щоб пізніше долучитися до УПА, вести боротьбу із сталінським режимом. На Схід, на Волинь, прорвалася чота під командуванням Щерби Олександра Никифоровича, 1921 р. н., родом з с. Малі Садки, Шумського району, Тернопільської области.
За припущенням, чотовий належав до ОУН(м) і був направлений підпільною сіткою для вишколу в Дивізію. На першу половину 1943 р. основні бази та бойові загони цієї організації зосереджувалися в районі Рівне-Луцьк-Дубно-Кременець 1. Однак у другій половині 1943 р. майже всі мельниківські загони в цьому районі були приєднані ОУН(б) доУПА.
Щерба О. не міг цього знати, так як перебував далеко від дому. У серпні 1944 р. його чота прибула на Шумщину. Вояки були одягнуті в німецькі однострої, що викликало підозріння у місцевого населення. Про „незвичних німців" доповіли польовому командиру УПА „Круку". Його повстанці оточили чоту і роззброїли, а після з'ясування обставин запропонували приєднатися до УПА. Щерба О. отримав псевдо „Прач", поступив з частиною своїх товаришів у боївку СБ в розпорядження „Довбуша". Що „Прача" спонукало піти саме до цього „провідника" залишається загадкою, адже саме він, ще до повернення Щерби О. в рідні краї, знищив всю його сім'ю - тестя, тещу, дружину, сестру. Ця подія збудоражила всі навколишні села і люди дивувалися, що „хлопці з СБ" знищили національно-свідому сім'ю, зять яких перебував у Дивізії „Галичина" 2.
Зібравши матеріяли про знищення „Довбушем" людей, „Прач" переконався, що саме за його наказами (районного керівника СБ) знищено в краї багато щирих українців, щоб зкомпроментувати національно-визвольну боротьбу і посіяти ненависть до учасників підпілля. Колишні дивізійники таємно почали стежити за групою „Довбуша". Улітку 1945 р. „Довбуш" зі своїми бойовиками заквартирував у с. Літовищі, про що доповіли Щербі О. Повстанці „Прача" оточили бойовиків „Довбуша" і роззброїли, провели слідство, під час якого з'ясувалося, що „Довбуш" - Стороженко Віктор, старший лейтенант НКВД. Повстанці „Прача" розстріляли енкаведиста. Підтвердженням, що в УПА діяли спецгрупи НКВД підтверджують і архівні дані. В районі на початок 1945 р. силові структури НКВС-НКДБ створили для боротьби з ОУН і УПА дві спецгрупи, агентурну сітку. 3
Щерба Олександер (другий ряд, 4-ий зліва) зі своїми товаришами прийшов до лав УПА після битви під Бродами.
Вони інформували про керівний склад, боївки, загони ОУН,УПА в районі, а саме:
•В районі с. Людвище діяв повстанський відділ чисельністю 30 повстанців під командуванням Данилюка Г. псевдо „Глод", „Ляндвірд".
•В районі с. Тилявка боївка в кількості 11 повстанців - командир Марценюк Л.
•В с. Кордишів боївка з 16 повстанців, яку очолював Поліщук П.
•В с. Залісці і Сошище загін із 30 повстанців, командир Кочернюк Б.
•В с. Малі Садки - 40 повстанців під командуванням Щерби О. та група „СБ" - 8 бойовиків очолювана жителем цього ж села Ткачуком Ф.
•В с. Голибіси - 20 повстанців під командуванням Косюби І.
Крім цього в районі сіл Антонівці, Башківці, Тилявка, Жолобки оперував повстанський загін із Дедеркальського району під командуванням „Нечая". До загону долучився відділ „Герасима"-Присяжнюка А., 1901 р. н. із с. Одерадовкам 4. У архівних матеріялах є згадка і про районного коменданта СБ „Довбуша" та його групу, які в липні 1945 р. перебували в районі с. Боложівка 5.
Аналізуючи архівні матеріяли, можна зробити висновок, що в УПА в Шумському районі діяла агентура НКВС-НКВД, так як майже всі прізвища командирів повстанців було встановлено, а це могла зробити лише людина, яка мала відповідний доступ до секретної інформації. Після знищення „Довбуша", СБ в одному з підрозділів очолив „Прач" 6. В підрайоні припинилися вбивства невинних людей. Загинув „Прач"-Щерба О. в бою з енкаведистами в 1946 р. на хуторі Діброва біля с. Васьківці на Шумщині. Попавши в складну ситуацію, яка склалася в краї, на погляд дописувачів, „Прач" або хтось із його побратимів, що прийшли з-під Бродів на Шумщину, на згадку і пам'ять майбутнім поколінням виготовили і заховали цю унікальну реліквію, яка була знайдена майже через 60 років.
Література:
1 В. Кучер, В. Гриневич, В. Король. Політична історія України.-Україна у Другій світовій війні (1939-1945). - К. -2003. -423 с.
2 Й. Лозко. Вони жертвою впали. -м. Тернопіль. - 2003. - 141 с.
3 ДАТО Ф. П. 24, оп. 1, спр. 14,41 арк.
4 ДАТО. Ф. П. 24, оп. 1, спр. 14,48 арк.
5 ДАТО. Ф. П. 24, оп.1, спр. 14,45 арк.
6ДАТО. Ф. П. 24, оп. 1, спр. 27,9 арк.
В. МАЗУРОК
викладач КЛТ
О. МАЗУРОК
вчителька КЗШ №5
На Кременеччині (південна Волинь) у 2004 р виявлено оригінальну вазу, виготовлену з артилерійської гільзи. На гільзі невідомий умілець вичеканив символи Дивізії - лева, дату її започаткування, дві гілки з листям.Пошуковців зацікавила ця реліквія, її поява на Волині, бо у бойових діях у 1944 р. в краї дивізійники участи не брали. У кінцевому висліді було з'ясовано найбільш ймовірну версію її появи в краї. Пропонуємо її на розсуд читачів ,,ВК".
У липні 1944 р. більша частина дивізійників, прагнучи вийти з Бродівського оточення, проривалася з боями на Захід. Однак були й такі, які прагнули в силу обставин відійти на Схід, щоб пізніше долучитися до УПА, вести боротьбу із сталінським режимом. На Схід, на Волинь, прорвалася чота під командуванням Щерби Олександра Никифоровича, 1921 р. н., родом з с. Малі Садки, Шумського району, Тернопільської области.
За припущенням, чотовий належав до ОУН(м) і був направлений підпільною сіткою для вишколу в Дивізію. На першу половину 1943 р. основні бази та бойові загони цієї організації зосереджувалися в районі Рівне-Луцьк-Дубно-Кременець 1. Однак у другій половині 1943 р. майже всі мельниківські загони в цьому районі були приєднані ОУН(б) доУПА.
Щерба О. не міг цього знати, так як перебував далеко від дому. У серпні 1944 р. його чота прибула на Шумщину. Вояки були одягнуті в німецькі однострої, що викликало підозріння у місцевого населення. Про „незвичних німців" доповіли польовому командиру УПА „Круку". Його повстанці оточили чоту і роззброїли, а після з'ясування обставин запропонували приєднатися до УПА. Щерба О. отримав псевдо „Прач", поступив з частиною своїх товаришів у боївку СБ в розпорядження „Довбуша". Що „Прача" спонукало піти саме до цього „провідника" залишається загадкою, адже саме він, ще до повернення Щерби О. в рідні краї, знищив всю його сім'ю - тестя, тещу, дружину, сестру. Ця подія збудоражила всі навколишні села і люди дивувалися, що „хлопці з СБ" знищили національно-свідому сім'ю, зять яких перебував у Дивізії „Галичина" 2.
Зібравши матеріяли про знищення „Довбушем" людей, „Прач" переконався, що саме за його наказами (районного керівника СБ) знищено в краї багато щирих українців, щоб зкомпроментувати національно-визвольну боротьбу і посіяти ненависть до учасників підпілля. Колишні дивізійники таємно почали стежити за групою „Довбуша". Улітку 1945 р. „Довбуш" зі своїми бойовиками заквартирував у с. Літовищі, про що доповіли Щербі О. Повстанці „Прача" оточили бойовиків „Довбуша" і роззброїли, провели слідство, під час якого з'ясувалося, що „Довбуш" - Стороженко Віктор, старший лейтенант НКВД. Повстанці „Прача" розстріляли енкаведиста. Підтвердженням, що в УПА діяли спецгрупи НКВД підтверджують і архівні дані. В районі на початок 1945 р. силові структури НКВС-НКДБ створили для боротьби з ОУН і УПА дві спецгрупи, агентурну сітку. 3
Вони інформували про керівний склад, боївки, загони ОУН,УПА в районі, а саме:
•В районі с. Людвище діяв повстанський відділ чисельністю 30 повстанців під командуванням Данилюка Г. псевдо „Глод", „Ляндвірд".
•В районі с. Тилявка боївка в кількості 11 повстанців - командир Марценюк Л.
•В с. Кордишів боївка з 16 повстанців, яку очолював Поліщук П.
•В с. Залісці і Сошище загін із 30 повстанців, командир Кочернюк Б.
•В с. Малі Садки - 40 повстанців під командуванням Щерби О. та група „СБ" - 8 бойовиків очолювана жителем цього ж села Ткачуком Ф.
•В с. Голибіси - 20 повстанців під командуванням Косюби І.
Крім цього в районі сіл Антонівці, Башківці, Тилявка, Жолобки оперував повстанський загін із Дедеркальського району під командуванням „Нечая". До загону долучився відділ „Герасима"-Присяжнюка А., 1901 р. н. із с. Одерадовкам 4. У архівних матеріялах є згадка і про районного коменданта СБ „Довбуша" та його групу, які в липні 1945 р. перебували в районі с. Боложівка 5.
Аналізуючи архівні матеріяли, можна зробити висновок, що в УПА в Шумському районі діяла агентура НКВС-НКВД, так як майже всі прізвища командирів повстанців було встановлено, а це могла зробити лише людина, яка мала відповідний доступ до секретної інформації. Після знищення „Довбуша", СБ в одному з підрозділів очолив „Прач" 6. В підрайоні припинилися вбивства невинних людей. Загинув „Прач"-Щерба О. в бою з енкаведистами в 1946 р. на хуторі Діброва біля с. Васьківці на Шумщині. Попавши в складну ситуацію, яка склалася в краї, на погляд дописувачів, „Прач" або хтось із його побратимів, що прийшли з-під Бродів на Шумщину, на згадку і пам'ять майбутнім поколінням виготовили і заховали цю унікальну реліквію, яка була знайдена майже через 60 років.
Література:
1 В. Кучер, В. Гриневич, В. Король. Політична історія України.-Україна у Другій світовій війні (1939-1945). - К. -2003. -423 с.
2 Й. Лозко. Вони жертвою впали. -м. Тернопіль. - 2003. - 141 с.
3 ДАТО Ф. П. 24, оп. 1, спр. 14,41 арк.
4 ДАТО. Ф. П. 24, оп. 1, спр. 14,48 арк.
5 ДАТО. Ф. П. 24, оп.1, спр. 14,45 арк.
6ДАТО. Ф. П. 24, оп. 1, спр. 27,9 арк.
Немає коментарів:
Дописати коментар