СЕМЕН ФЕДУНЬ

1899-1971

старший десятник УГА

Народився дня 26 серпня 1899 року у селі Пуків Рогатинського повіту (Галичина). Народну школу закінчив у родинному селі й опісля вступив до української гімназії в Рогатині, але через воєнні дії в Галичині не міг її докінчити, бо вже 19 лютого 1917 року, як 18-літній юнак був мобілізований до австрійської армії і по закінченні рекрутського та підстаршинського вишколу був кинений на австрійсько-італійський фронт. Під кінець війни був переведений до поліційних частин і повнив службу на польській території, де його застав і Листопадовий Зрив у Галичині.

Події на рідних землях тягнули молодого вояка у рідні сторони і він із труднощами діставшись до Галичини вже 10 листопада був у рядах Української Галицької Армії, а 16 листопада 1918 р. вже брав участь у пробоєвому курені сотника Панькова на хирівському відтинку польсько-українського фронту. В 1919 року, перебуваючи у Карпатській групі УГА, опинився на території Чехословаччини і був інтернований у Німецькому Яблінному. Щойно 22 серпня 1921 року він повернув до родинного села Пукова, де влючився в громадське та культурно-політичне життя, де став одним із передових громадських діячів, займаючи відповідальні становища у таких громадських установах як кооперативи "Згода", у касі Стефчика, у відділі Сільського Господаря, у Просвіті, Рідній Школі тощо.

Як резервіст польської армії, брав участь у польсько-німецькій війні у 1939 році, з якої щасливо вернувся додому. За часів німецької окупації Галичини в 1941-1944 напочатку виконував незавидну ролю солтиса у своєму родинному селі, а опісля був волосним війтом. Перебуваючи на цих постах, робив усе можливе, щоб уникнути конфлікту із німецькими чинниками, щоб не допустити до відомих німецьких звірств на терені його волости. Легко це не приходилось, бо вже в 1943-44 роках на теренах його волости діяли відділи українського підпілля, УПА. В 1943 році був активним співучасником формування української дивізії "Галичина", в якій пізніше служило і його двох синів: Іван та Ярослав.
                                                                                                                                       .
Його активність в українському життю не віщувала нічого доброго із поворотом совєтської влади і тому в 1944 році він зі своєю родиною покинув рідний Пуків і Україну і подався на Захід. Опинившись у скитальчому таборі Гайденав у Німеччині щойно по чотирьох роках удалося йому з родиною виїхати до Канади, 23 червня 1948 року. Його молодший син Ярослав перебував у таборі полонених 1 Укр. Дивізії в Ріміні, Італія, звідки дістався до Франції, але внаслідок важких ран з часів війни, помер у 1954 р.

Прибувши до Канади, Семен Федунь вступив у члени Української Стрілецької Громади ще таки осінню того самого року, в якій совісно виконував усі свої членські обов'язки аж до кінця свого життя.