Як би вам туги, туги впить
В серця розтерзані судьбою.
Щоб не дала вам ні на мить
Заснути в рабському спокою.
Тієї туги, що пече
Рабів сумління у кайданах,
Що рве до бою гаряче,
І лицарям гука: Осанна!
Ви не зітхали б на печі.
Ніхто не чув би в вас квиління.
Плуги змінили б на мечі.
Цвіла б у славі Україна!
Марко Боєслав
29.11.1947.
Немає коментарів:
Дописати коментар