БОРИС БАРВІНСЬКИЙ

Генерал-Хорунжий

Ген.-хор. Борис Барвінський народився дня 28-го жовтня 1888 р. в Києві як нащадок старої священичої родини. По закінченні духовної семінарії 1911 р. учителював на Київщині до 1-ої Світової Війни, коли то його покликано до російської армії. В цій же армії як старшина перебув війну але до революції.

Під час відновлення українських Збройних Сил вступає до 1-го Богданівського Полку на початку 1918 р.; в якому перебув цілу його кампанію.

В вересні 1920 року, коли формувалася охорона Головного Отамана Військ УНР, вступає до неї в ранзі сотника та разом із Головним Отаманом переходить Збруч і опиняється в таборі інтернованих в Каліші, Польща. По звільненні працює як адміністратор в сільському господарстві, а по договорі Уряду УНР із поляками покликано його до військової служби як контрактового старшину в польській армії. Там він поглиблює військове знання й йому признано рангу майора (в Українській Армії мав рангу полковника). 1935 р. стає підполковником піхоти й в цій ранзі відходить на фронт протії німців 1939 р. По розгромі Польщі перебуває коротко в полоні, а по звільненні вертається до Варшави, де 1943 р. вступає в ряди 1-ої Української Дивізії. В Дивізії перебуває цілу її епопею й по капітуляції Німеччини опинюється разом із нею в Ріміні. В Ріміні перебуває до 1947 р,, звідки за допомогою сестри переїздить до ЗСА, вже 1947 р.