23.V.1906-28.11.1994
Зенон Ґоїв народився в місті Снятин, Івано-Франківська область. Після гімназійної матури, покликано його до польського війська, де скінчив підстаршинську школу. Опісля пішов до старшинської школи, яку закінчив в ранзі підхорунжого (плютунового). Польський шовіністичний уряд не давав можливості українцям авансувати у військовій кар'єрі, і зрезиґнований Зенко залишає військо й знаходить працю в різних українських установах.
В липні 1943 року голоситься до Дивізії, де проходить різні військові вишколи. В ранзі підстаршини (старший десятник) бере участь в боях під Бродами, а опісля на Словаччині й Австрії. Нагороджений срібною штурмовою мадалею (Infanterie-sturmabzeichen - I Silber).
Після війни перебуває в американському полоні в Авербасі - Німеччина. Звільнений з полону, остається на короткий час в Німеччині, а згодом еміґрує до Америки й осідає в місті Дітройт, Мішіґан. Тут включається в українське громадське життя, а головно в Станицю дивізійників, де стає членом управи й станичним прапороносцем протягом довгих років.
Зенон Ґоїв народився в місті Снятин, Івано-Франківська область. Після гімназійної матури, покликано його до польського війська, де скінчив підстаршинську школу. Опісля пішов до старшинської школи, яку закінчив в ранзі підхорунжого (плютунового). Польський шовіністичний уряд не давав можливості українцям авансувати у військовій кар'єрі, і зрезиґнований Зенко залишає військо й знаходить працю в різних українських установах.
В липні 1943 року голоситься до Дивізії, де проходить різні військові вишколи. В ранзі підстаршини (старший десятник) бере участь в боях під Бродами, а опісля на Словаччині й Австрії. Нагороджений срібною штурмовою мадалею (Infanterie-sturmabzeichen - I Silber).
Після війни перебуває в американському полоні в Авербасі - Німеччина. Звільнений з полону, остається на короткий час в Німеччині, а згодом еміґрує до Америки й осідає в місті Дітройт, Мішіґан. Тут включається в українське громадське життя, а головно в Станицю дивізійників, де стає членом управи й станичним прапороносцем протягом довгих років.
Приємно прочитати про брата моєї бабусі, про якого мені так мало відомо і якого ніколи не бачив, бо такі часи були. Окрім кількох його зним ок з Детройтських часів і кількох листів з нашої переписки ( останніх років його життя) нічого про нього фактично не знаю. Радий був би дізнатися більше ( moshko@i.ua)
ВідповістиВидалити