С. М-кий
Прошуміла війна і підбрідські поля
У колгосп замінили. У житах, що кругом, там червоним вінком
Густо маки зацвіли.
Ішла полем вдова, біля неї дівча:
— Чом так густо тут маки зацвіли?
— Це із крови борців, наших рідних братів,
Що в боях свою кров тут пролили.
Встоятись не могли, бо був ворог сильний, А боролись вони всі завзято.
На полях тут оцих у збіжжях золотих Упав в бою також і твій тато. —
Прослезилась вдова, а із нею дівча.
— Нарви, доню, китицю маків.
Перед образ святий покладеш букет цей,
Як вияв любови для тата.
— Що ж, боролись вони, України сини
За волю, за власне життя...
Так, так, моя доню, боролись за волю,
А волі ще й досі нема.
Немає коментарів:
Дописати коментар