МАЙОР МИКОЛА ПАЛІЄНКО

Палієнко Микола народився 3О серпня 1896 р. у Сквирі на Київщині. Після закінчення Колегії ім. П. Галагана у Києві 1914, він поступив до університету ім. Св. Володимира в Києві на фізико-математичний факультет. 1 листопада 1915 р. поступив юнкром у Миколаївську артилерійську школу, а 1 квітня 1916 р. в ранзі хорунжого, виїхав на фронт. З розпадом Російської імперії, Палієнко повернувся додому. 10 грудня 1918 р. він зголосився до служби у Дніпровській Бригаді, сформованій в Армії УНР. В наступних кількох роках Палієнко брав участь у всіх боях за вийнятком перших місяців 1920 року, коли відхворів плямистим тифом. 29.ХІІ.1919 р. був підвищений до сотника. Після звільнення з інтернування у Каліші 1922, виїздить на Чехію до Подєбрад, де 1927 р. кінчає Українську Господарську Академію, як інженер-технолог. В 1928 р. вступає як контрактовий старшина на службу до польської армії. В рр. 1932-1934 закінчує Вищу Воєнну Школу у Варшаві. 1938 року його підвищено до майора. У вересні 1939 Палієнко бере участь у польсько-німецькій війні як командир дивізіону. У рр. 1940-1943 працює інженером у цукроварні в Переворську, а згодом директором у Городенці. В липні 1943 р. він зголосився до Дивізії „Галичина" й після артилерійського перевишколу в Бенешові (Чехія) залишився інструктором на підстаршинському курсі у Пожічі. На початку 1944 року як командир батерії бере участь у бойовій групі Дивізії проти червоних партизан на Любачивщині. З березня проходить тримісячний курс командирів дивізіонів артилерії в Амстердамі і згодом як командир 4-го (важкого) дивізіону ділить долю Дивізії під Бродами. В Княжому, керуючи вогнем для забезпечення прориву, загинув. Його син Василь прорвався з оточення. Після війни емігрував до Канади. (Див. Вісті комбатанта, ч. 4,1991.) 

  Подав Андрій Коморовський