ЗА ОДИН СТІЛ, ЗА ДВА,
НАВІТЬ ЗА ТРИ СТОЛИ
СЯДЬМО, ПАНОВЕ ГРОМАДО,
БО ТРЕБА БІЛЬШ, ЯК КОЛИ!
ПОСІДАЙМО і РАДЬМО,
ЯК ЗУСТРІТИ ДОБУ,
ЩО ПОЗВЕ НАС НЕ НИНІ, ТО ЗАВТРА
НА СТРАШНУ БОРОТЬБУ.
ПОСІДАЙМО і РАДЬМО,
НЕ ЯК ЗДОБУТИ, А БУТИ.
БАГАТО В НАС ГОЛОСНИХ,
А СЛУХАНИХ — НЕ ЧУТИ.
ПОКЛАДІМ НА СТОЛАХ
НЕ КУЛАКИ — СЕРЦЯ.
ТРЕБА Ж, ПАНОВЕ ГРОМАДО,
В ДЕЧІМ ДІЙТИ ДО КІНЦЯ І
МИ, ХОЧ ПРАВДА В ЧІМСЬ Є,
„НЕ ЗВУЧИТЬ ПО-МОЄМУ!"
І БЛУКАЄМ, ШУКАЄМ ДОРІГ
ДО ВИФЛЕЄМУ ...
1936
Немає коментарів:
Дописати коментар